Керченський міст не можна було будувати на існуючих там ґрунтах. На цьому в ефірі програми «Завтра» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна») наголосив старший науковий співробітник Інституту водних проблем російської академії наук, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар.
«Я неодноразово наголошував: будувати міст не можна. Основна небезпека Керченського мосту з самого початку була в тому, що порушили будівельні норми і правила. В них йдеться, що аркові мости, а це арковий міст, у сейсмічних районах, а це сейсмічний район, можна будувати лише на таких породах, як граніт або схожих, що не просідають і тримають навантаження. А у Керченській затоці напівтверді глини, насичені водою з піском. Тому й з’являються тріщини, просідання», – звертає увагу експерт.
Окрім того, каже Медовар, мало лише проїхатись мостом «Камазами», його потрібно завантажити: «Це необхідно зробити, щоб побачити, наскільки зосереджене навантаження, яке впливатиме на міцність, просадку мосту.
«Камази», мотоцикли – це не навантаження, це просто катання. Треба ж було подивитись, що може бути з опорами, а цього ніхто не зробив. Ґрунти просідають, але треба, щоб вони просідали рівномірно», – зауважує Юрій Медовар.
У 1970-х роках вже була спроба дослідити можливість спорудження такого мосту, нагадує він, втім, державна експертиза завернула проект. Намагались спроектувати міст і під час президентства Віктора Януковича.
«У період президентства Януковича працювала у великому і дуже серйозному складі група, що розробляла цей проект, і висновок її був точно такий: Його побудувати можна, але він не стоятиме, його не експлуатуватимуть», – розповів колишній представник України в Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний.
Натомість розробники мосту запевняють, що врахували фактор нестійкості ґрунту в протоці. Проект готувала компанія «Інститут Гіпростроймост-Санкт-Петербург», її гендиректор працював над проектом переїзду через Кольську затоку – це найдовший міст за Полярним колом.
«Ті ґрунти, на які міст спиратиметься, перебувають на великій глибині. Ми вирішили використовувати пальові фундаменти на трубах великого діаметра, які пройдуть через товщу слабких ґрунтів і будуть спиратися в глини на глибині приблизно 60 метрів», – розповідав раніше генеральний директор компанії «Інститут Гіпростроймост-Санкт-Петербург» Ілля Рутман.
Керченський або ж як його ще назвали Кримський міст російський президент Володимир Путін доручив збудувати одразу після окупації Криму. Вартість проекту склала майже 4 мільярди доларів. Довжина мосту через Керченську протоку становить 19 кілометрів. Генпідрядником будівництва мосту стали фірми, що належать російському бізнесменові Аркадію Ротенбергу ‒ другові Володимира Путіна, яких пов’язує між собою близько 50 років дружби.
Відкриття автомобільної частини мосту вже розкритикував президент України Петро Порошенко. За його дорученням, в Арбітражний трибунал Конвенції ООН з морського права було подане клопотання про захист інтересів України, зокрема, у зв’язку із зведенням Керченського мосту. МЗС України має намір домагатися розширення національних і міжнародних санкцій щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до будівництва мосту.